Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. 3) Часть кушки (Cм.). 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Ум. вушко, вушечко.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ.
Лупи́на, -ни, ж. Скорлупа, шелуха, плева (сѣменная), кожица (на кукурузѣ, яблокѣ) и пр. Cм. лупесиння.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить.
Сійка, -ки, ж. Птица: соя.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться.
Урядок, -дку, м. Установленіе, порядокъ. Через тоті пани, пани, через ті урядки прийде ми се завішити ногами до грядки.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Кури чубаті. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Ум. чубатенький.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника.
