Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непутити

Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 556.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПУТИТИ"
Викравка, -ки, ж. = окрайка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Волосник, -ка, м. 1) = волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124.
Гав'Яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. ЗЮЗО. І. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. І. 115.
Дзизча́ння, дзижча́ння, -ня, с. Жужжаніе.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Кошаниця, -ці, ж. Скошенный на траву хлѣбъ. Ой пшениця, кощаниця — товарові паша. Мил. 80.
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая. Новомоск. у.  
Отцевщина, -ни, ж. = батьківщина. А той запорожець як неблагополучно стало у Січі, прийшов на отцевщину. О. 1861. X. 33.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Пробенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Пропировать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.