Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий.
2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Потягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. потягтися, гнуся, гнешся, гл. Потягиваться, потянуться. Не годиться на людину потягатися, бо вмре.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Рострявати, -ряю, -єш, гл. = розстрявати. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Телятник, -ка, м.
1) Пастухъ, пасущій телятъ.
2) Хлѣвъ для телятъ. Ум. телятничок.
Тогокало, -ла, м. Говорящій часто того.
