Випірнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть. Випірнув з води.
Вітистий, -а, -е. Вѣтвистый.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко.
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі?
Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл.
1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля.
2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ.
Клокічка, -ки, ж.
1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель.
2) Раст. Staphylca pinnata L. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія.
Мушта́й, -тая́, м. Мохнатая лошадь.
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні.
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
