Велет, -та, м. = велетень.
Вийна, -ної, ж. Тетка, жена брата отца. Стрийна-вийна — біс, не родина; зять і невістка — чорт, не дитина.
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Забіга́йло, -ла, м. Льстецъ, заискивающій человѣкъ.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Поколдовать.
2) Очаровать (многихъ).
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ум. ранка, ранонька, райочка. Ой хто ж тобі раноньки промиє?
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. Угнав його по коліна в землю.
