Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Відьомство, -ва, с. Колдовство, чародѣйство. Відьомства у рожденної відьми.... навчилась.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі.
Настелювати, -люю, -єш, сов. в. настелити, -лю, -леш, гл. Настилать, настлать. Поміст шклом настеляний.
Обігріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣть.
Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Переседіти, -джу, -диш, гл. = пересидіти. Седів, седів чоловік на дубі і таки переседів вовка.
Поводатарь, поводатирь, -ря, м. = поводарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Сліпий лучче ходить, як поводатирь водить.
Струс, -су, м.
1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Струс такий счинився, що й Боже.
2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть.
Чисташ, -ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
