Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настільник

Настільник, -ка Скатерть. Н. Вол. у. Стіл застелений чистим настільником. О. 1862. V. 77. Дівчата несуть сорочки, шиті рушники, настільники. К. Орися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТІЛЬНИК"
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою. Вх. Уч. 228.
Живло́, -ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Мир. ХРВ. Усе живло тремтіло його духу. Мир. ХРВ. 359.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Коротати, -та́ю, -єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.
Рджок, -ка, м. зоол. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 460.  
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Телуш! меж. = телусь. Лохв. у.
Хистити, -щу, -стиш, гл. Защищать, прикрывать, припрятывать. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.