Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
Молоча́к, -ка́, м. Раст. a) Euphorbia esula L. б) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 122, 137. Cм. молоча́й.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся? Єв. Мр. XIV. 9.
Пухлики, -ків, м. мн. Особымъ образомъ собранныя сборки на рукавѣ иногда и на воротѣ рубахи. Кіевск. у. Погано пухлики позбірала, треба дрібніше й рівніше. Харьк. у.
П'яташний, -а, -е. Стоющій пятакъ. Це пряники п'яташні. Харьк. г.
Розжиріти, -рію, -єш, гл. Разжирѣть.  
Сороковини, -вин, ж. Сороковым день по смерти. Мил. 171. На сороковинах так було, як і на похоронах, тільки панахиду ще й на гробу правили. ЗОЮР. II. 287.
Спізнавати, -наю, -єш, сов. в. спізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Бога в Тройці спізнала. Чуб. І. 181. Брат сестри не спізнав. Чуб. V. 918.
Стинатися, -ваюся, -єшся, сов. в. стятися, зітнуся, -нешся, гл. Вступать, вступить съ кѣмъ въ борьбу, въ бой, въ споръ, въ тяжбу, сразиться, сцѣпиться. Із ордою Супрун стявся. Н. п. Стявся з паном наш писарь. Черк. у. Били.... неприятеля всюди, де тілько стинались. К. ЧР. 311. Не стинайтесь, пани браття, з Наливайком близько. К. Досв. 9. Мася з матірю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.
Нас спонсорують: