Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній. Вх. Зн. 10.
Заквітча́ти, -ся. Cм. закві́тчувати, -ся.  
Засліпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Ослѣпляться, ослѣпиться. І блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Мару́дність, -ности, ж. Копотливость, мѣшкотность.
Ментре́га, -ги, ж. Бунтъ, безпорядокъ, замѣшательство.
Подніпрянщина, -ни, ж. Поднѣпровье.
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину. Канев. у.
Терновий, -а, -е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Рудч. Ск. І. 96. Мережані ярма, тернові занози. Рудч. Чп. 129.
Нас спонсорують: