Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Гладунка, -ки, ж. = гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Ло́но, -на и ло́ньо, -ня, с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Шевч. 95. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці. К. Іов. 53.
Обджеркати, -каю, -єш, гл. = обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали. Грин. II. 340.
Патьок, -ку, м. Отдѣльная струя, текущая по поверхности, полоса текущей по какому-либо предмету жидкости. Хата тече, — по стіні патьоки знати. Патьоки попустити. Расплакаться, разревѣться. Попустив патьоки, патьоки гірких сліз. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82).
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Примісити, -шу́, -сиш, гл. Примѣсить.
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу. О. 1862. X. 25.
Скидень, -дня, м. Родъ красной рыбы въ Азовскомъ морѣ.
Стегно, -на́, с. 1) Ляшка. Котл. Ен. VI. 71. Также у вола. Рудч. Чп. 254. Не показуй чоловіку стегна. Ном. № 9156. 2) Часть терлиці. (Cм.). Шух. І. 147. Ум. стегенце. Рудч. Ск. II. 5. Ув. стегни́ще, стегняка. Ном. стр. 303, № 468. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка. Ном. № 6081.
Нас спонсорують: