Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Видрукувати, -кую, -єш, гл. Отпечатать. Иногда неправильно: видрюкувати. Будете читати, як пан Гребінка видрюкує. О. 1861. VII. 6.
Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34.
Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. К. Псал. 189. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав. Сим. 216.
Злотник, -ка, м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Наві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. наві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Підборкувати, -кую, -єш, сов. в. підборкати, -каю, -єш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья. 2) Прибирать, прибрать къ рукамъ.
Позасватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ).
Попивати, -ва́ю, -єш, гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. АД. II. 6. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває. АД. І. 85.
Скубнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Ном. № 2095. Скубне за чуба. Стор. МПр. 31.
Нас спонсорують: