Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

малярівна
малярка
малярня
малярство
малярський
малярувати
малярчук
маляса
малясковий
малятко
мама
мамай
мамалиґа
мамин
мамій
мамка
мамкати
мамкувати
мамонька
мамочка
мамрати
мамсик
мамула
мамулити
мамун
мамуна
мамунечка
мамунка
мамуня
мамусенька
мамусечка
мамуся
мамця
мамчин
мамчити
мамчич
мана
манастирище
манастирський
манастирь
манатка
манаття
манахвейка
мандебурка
мандебуряник
мандель
манджак
манджати
мандра
мандри
мандрика
мандрівець
мандрівка
мандрівний
мандрівочка
мандрівський
мандрування
мандрувати
мандрьоха
манити
манівець
маніжити
маніжитися
манір
маніра
маніритися
манірний
манісінький
манія
манливий
манна
манок
маноцівник
манта
мантачити
мантачка
мантиляти
мантити
мантули
мантулити
мантулки
мантяр
манурія
манути
манутися
манушечка
манушка
манька
манько
манькут
манюній
маняк
манячити
мапа
мара
маранча
мараст
марвавкати
марга
марево
марена
марець
маржина
мари
марина
марити
маритися
маришка
марище
марім'ята
маркітний
маркітно
маркота
мармазинка
мармиза
мармор
марморовий
мармос
мармотати
мармуза
Журнали́ст, -та, м. Журналистъ, литераторъ, пишущій въ журналахъ. Глузували журналисти незгірше й над Шевченком. К. Гр. К. XXI.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. Харьк. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. К. Іов. 80. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. Лавр. 66. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. Чуб. III. 178. б)діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла? Мил. 220.
Копривник и копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Мі́тися, міюся, -єшся, гл. = матися.
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ). Вас. 213.
Попідв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подвязаться (о многихъ). Ми високо попідв'язувалися, не позабовтуємсся. Харьк. г.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся? Єв. Мр. XIV. 9.
Сердечник, сердешник, -ка, м. Шух. І. 176. 1) Сердцевина дерева. 2) Часть друлівника. Шух. І. 277.  
Тривати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. до́бре тривати з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав. Федьк. 2) Длиться, продолжаться. 3) тривай, тривайте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. Шевч. «Тривайте! — гукав Кобза: — «глядіть, щоб кінь не забив котру11. Стор. МПр. 52.
Нас спонсорують: