Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантиляти

Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИЛЯТИ"
Верста, -ти, ж. = верства.
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Положистий, -а, -е. = пологий. Вх. Лем. 453.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Розрипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто входить и выходить, отворяя и затворяя дверь.
Чорноризка, -ки, ж. = черниця. К. ПС. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.