Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантиляти

Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИЛЯТИ"
Зало́м Cм. залім.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня. Харьк.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема. Конст. у.
Пороти, -рю́, -реш, гл. 1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день. 2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. І. 55. 3)пір'я = дерти пір'я. Вх. Лем. 454. 4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.  
Стовпчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (Cм.).
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.