Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манити

Мани́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Манить, заманивать, завлекать. Манить, як кота мишею. Ном. № 3100. Молода дівчина неначе манила до себе молодого хлопця з другого човна. Левиц. І. 2) Обманывать. Привела сина додому та й не довго втішалась. Попереду манила, хто питав, неначе б то вона одпросила свого сина. Левиц. І. 64. А не маните ж? Справді зробите? Конст. у. Манять брехнями народи. К. ЦН. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНИТИ"
Буль-Буль! меж., выражающее звукъ при вытеканіи жидкости изъ бутылки. Ном. № 13132.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Красочка, -ки, ж. Ум. отъ краска.
Нум, нумо, нумте (мн.), меж. Ну, станемъ, давайте. Нумо, браття, нумо, товариство, нумо коні сідлайте! Грин. III. 603. Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо! Н. п. Нум, діти, паску їсти! Ном. № 593. Он де, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати. Рудч. Ск. І. 6.
Перепродування, -ня, с. 1) Перепродажа. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56. 2) Барышничанье.
Пересовувати, -вую, -єш, гл. = пересувати.
Побігеньки, -ньок, ж. мн. = побіганки. Прилуц. у. Цілий день у побігеньках. Рк. Левиц.
Повечіркувати, -кую, -єш, гл. Ѣсть послѣ ужина. Вечеряла, повечіркувала. Ном. № 14324.
Росковерзуватися, -зуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Триніжник, -ка, м. = триніжок. МУЕ. III. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.