Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манити

Мани́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Манить, заманивать, завлекать. Манить, як кота мишею. Ном. № 3100. Молода дівчина неначе манила до себе молодого хлопця з другого човна. Левиц. І. 2) Обманывать. Привела сина додому та й не довго втішалась. Попереду манила, хто питав, неначе б то вона одпросила свого сина. Левиц. І. 64. А не маните ж? Справді зробите? Конст. у. Манять брехнями народи. К. ЦН. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНИТИ"
Богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива. Уман. IV. 39.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Кукольванити, -ню, -ниш, гл.рибу. Ловить рыбу, отравляя ее высушенными плодами кукольвана (на Днѣпрѣ) Слов. Д. Эварн.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Півзолотий, -то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7 1/2 коп. О. 1862. IV. 94. Не стає мені десять грошей до півзолотого. Чуб. V. 1125.
Податковий, -а, -е. Податной. Єв. Мт. XXII. 9.
Посповнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. 1) Наполниться (во множествѣ). 2) Сдѣлаться полнымъ (во множествѣ). Вам, ягідки, посповняйтеся. Грин. III. 497.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.