Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Камен. у.
Голодування, -ня, с. Голоданіе.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
Покошкати, -каю, -єш, гл. = покошлати.
Понявчати, -чу́, -чи́ш, гл. = понявкати.
Попідвіконню нар. Подъ окнами. На дворі ні деревця, а ніякої рослини, — тільки величезні будяки попід-віконню. Г. Барв. 21. попід-віконню пішов. Отправился нищенствовать, сдѣлался нищимъ.
Рожаний, -а, -е. 1) Розовый. 2) Мальвовый.
Рокитина, -ни, ж. = рокита. Желех.
Тож нар. Тоже, также. тож бо. То-то. Тож бо й горе, що не до любости. Мет. тож бо то й є. Въ томъ то и дѣло. тож пак! Еще бы.
Нас спонсорують: