Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. На тобі жмут веретін та напряди всі. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Шовку жмут. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Наспочиватися, -ваюся, -єшся, гл. Вдоволь отдохнуть.
Пагін, -гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.