Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Намота́ти Cм. намотувати.
Нетяма, -ми, ж. 1) = нетям. Наука, із невдячности осліпши, з нетямою по брацьки обнялись. К. ХП. 84. 2) об. Несмыслящій человѣкъ; профанъ.
Перевозитися, -жуся, -зишся, сов. в. перевезти́ся, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Перевозиться, перевезтись. Нехай би сестра Ярина з меншим сином перевезлася в ту хату та й господарювала. (О. 1862. VI. 21). Старі перевезлися до сина, а свою хату продали. 2) Переправляться, переправиться. Найшов те море, дума, як йому перевезтись. Мнж. 32.
Покривальниця, -ці, ж. = покриванка. Покривальниця плаче, — чого ж вона хоче? Чіпчика і кибалочки для своєї головочки. Рк. Макс.
Примастка, -ки, ж. 1) Сдабриваніе корма. Херс. г. 2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака. Н. Вол. у.
Синятко, -ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І.
Уталапатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Впутаться. Вталапався в діло, та й сам не рад. 2) Обрызгаться грязью.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Нас спонсорують: