Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. Ном. № 10537. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Шевч. 4. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. Шевч. 80. На Андрея виливають воском, оливом. О. 1861. X. 48. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь. Мнж. 171.
Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу. К. ПС. 143.
Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.
Набри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. набри́зкати, -каю, -єш, гл. Набрызгивать, набрызгать.
Пріти, -прію, -єш, гл. 1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Мил. 72. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. Мил. 200. 2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. Шух. І. 185. 3) Гнить, истлѣвать. Шух. І. 74. Грин. III. 597. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чуб. І. 151. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти? Грин. III. 614.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Суворливий, -а, -е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добріш. Волч. у. (Лобод.).
Нас спонсорують: