Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Балух, -ха, м. = балуша. Вх. Лем. 389.
Вагота, -ти, ж. 1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56. 2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Жакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Грабить, расхищать. Зараз і почали вози своїх старшин жакувати. К. ЧР. 345. Прийшли москалі Січ жакувати. ЗОЮР. І. 141. Пожакували всі крамні коморі, як жакували з ним у бусурман. К. ПС. 102.
Подолушка, -ки, ж. Часть оконной рамы: продольный брусокъ. Вас. 149.
Посолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Посолоділо таки, а чи багато сахарцю укинув.
Поспольний, -а, -е. Безпостный, когда нѣтъ поста. Угор.
Репанка, -ки, ж. = репанець.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ). Уман. у.
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон. Переясл. у.
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Шейк. Вх. Пч. II. 19. Ум. туркавонька, туркавочка.
Нас спонсорують: