Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы.
Історик, -ка, м. Историкъ. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо.
Кибета и пр. = кебета и пр.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ.
Отой, ота, оте, мѣст. Вотъ тотъ. Побила мене ота чужа нива та позичений серп.
Позмальовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и змалювати, но во множествѣ.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Спиняка, -ки, ж. Ув. отъ спина. Спичка в ніс, болячка в спиняку, поздоровляю, як скажену собаку.
Теряти, -ря́ю, -єш, гл.
1) Терять, утрачивать, расходовать. Коли вмірать, то день терять. Літа мої молодії, марне вас теряю.
2) Портить. Середульший брат на те не потурає, с під червоного каптана чорні китиці видирає.... А старший брат теє забачає, середульшого брата на сміх підіймає.... Либонь ти собі жіноцький розум маєш, що ти на собі прекрасну одежу теряєш. Нехай тебе.... отець не лає, не проклинає, щастя й долі козацької твоєї не теряє.