Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

молотник
молотня
молотобієць
молоток
молоття
молоч городовий
молоча
молочай
молочак
молочаник
молочина
молочій
молочіння
молочка
молочко
молочливий
молочник
молошний
молошник
молошниця
молошничок
молошняк
мольниця
мольфарь
момот
момотати
момотливий
момрати
момсатися
момсик
монада
монарх
монархиня
монастирь
монах
монахиня
монечка
мономахия
монтеляти
монька
монькати
моня
монятися
моравиця
мораль
моральний
моральність
морально
морва
морг I
морг II
морг III
моргавка
моргай
морганина
моргання
моргати
морговий
моргосліпий
моргулець
моргун
моргуха
морґ
морґовий
морґувати
морґулька
морґуля
морда
мордас
мордатий
мордочка
мордувавець
мордування
мордувати
мордуватися
мордуля
море
морелевий
мореля
моремух
морений
моречко
моримуха
морити
моріг
морква
морквасити
морквиця
моркв'яний
морківка
морковий
морковиння
морковиця
морков'ять
моркотіти
моркотя
моровий
моровиця
мороз
морозити
морозитися
морозний
морозовий
морозок
морозонько
морозуватий
морозюк
морозяний
морозяно
морок
морока
мороква
морокувати
морокуватий
морокуватися
морох
мороха
морочити
морочитися
морочливий
Блошанка, -ки, ж. Ночная рубашка.
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Валасання, -ня, с. Шлянье.
Догря́катися, -каюся, -єшся, гл. Достучаться, а въ переносномъ смыслѣ: добиться, достичь, добыть. Де ж то він догрякався? Бач, прохав, і таки здобувся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Лейстрови́к, -ка́, м. Реестровый казакъ. Бенкетує шляхта, іграючи в карти, а козаки-лейстровики додержують варти. К. Досв.
Наддністря́нка, -ки, ж. Жительница Приднѣстровья. Желех.
Оселедець, -дця, м. 1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121. 2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Чуб. VII. 412. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки. К. ЧР. 261.
Шарґот, -ту, м. Снарядъ для снованія нитокъ: лежащая деревянная рама въ видѣ квадрата, двѣ стороны котораго соединены планкой, на концахъ которой (на рамѣ) и по срединѣ стоятъ три столбика, сквозь отверстія ихъ проходять прутики (прутья лозы), а на нихъ вращаются шпульки. МУЕ. III. 15.
Нас спонсорують: