Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Зажовтілий, -а, -е. Зажелтѣвшій.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла).
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Ум. за́йчик.
Капустянка, -ки 1) Кадка для капусты.
2) Мѣсто, съ котораго снята уже капуста.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Лучни́ця, -ці, ж. 1) Смолистое сосновое дерево. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). 2) Многолюдный.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Цілину п'ять плугів орють. Ум. цілинка.
