Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Мизи́нчик, -ка, м. Ум. отъ мизи́нець.
Окахтист, -та, м. Акаѳистъ. Найму за вас окахтист Брацькій Богородиці.
Пооб'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ). Пооб'їдалися, аж із за столу важко встати.
Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами.
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили.
Чиркот, -та, м. = омелюх.
