Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

милоданка
милолиций
милосердий
милосердний
милосердник
милосердя
милостивий
милостинник
милостинька
милостиня
милость
милощі
милування
милування 2
милувати 1
милувати 2
милуватися
милун
милька
миль-миль!
мильний
мильник
мильон
мильце
миля I
миля II
миляр
мимика
мимикувати
мимка
мимо
мимоїздом
мимохід
мимохідень
мимохідний
мимохідь
мимрати
мимрити
мимрій
мимря
минати
минатися
минерал
минеральний
минтус
минувати
минулий
минулість
минута
минути
минутина
минутний
минушка
минущий
миня
мир
мирати
мирдати
мирити
миритися
миріння
миркання
миркати
миркотати
миркоти
мирлуга
мирна
мирний
мирність
миро
мировий
миролюбний
миротворець
миротворний
миротворниця
мирський
мирта
мирування
мирувати
мирчати
миршавий
миршавіти
мирявий
мирянин
мирянський
мирячити
миса
миска
мискоробство
мисленька
мисливець
мисливий
мисливство
мисливський
мислити
мисліте
мислонька
мисль
мисник
мисочка
мисошник
мистець
мистецьки
мистецький
мистецьтво
мистюк
мисча
мисчина
мисчівка
мисюрка
мися I
мися II
мися III
мит
митель
митець
мити
митий
митикувати
митися
Броїтися, -їться, гл. безл. Мерещиться. Це тобі броїться. Шейк.
Бучавий, -а, -е. Ссохшійся. Які бучаві чоботи! щоб було другого дня вимазать дьогтем, після дощу. Канев. у.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Жукови́на, -ни, ж. ? Ой через воду, та й через Дунай.... стоят, мостоньки калиновії, калиновії, покощенії, попощенії жуковинами. Гол. II. 27—28.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и... Вх. Зн. 21.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575.
Повичісувати, -сую, -єш, гл. Вычесать (многихъ). Дітям голови позмивала, повичісувала. Богод. у. Головки помиті і повичісувані. Чуб. II. 405.
Прогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю. Гол. Т. 349.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 474.  
Нас спонсорують: