Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Зіп'ясти́ и зіпнути, -пну, -не́ш, гл. Поставить.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы.
Незмислений, -а, -е. Безсмысленный. Мали вони нас за скот незмислений.
Перестерігати, -га́ю, -єш, сов. в. перестерегти, -режу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь.
Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Любив він і садки розводити. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. І розвели пожар чималий. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву.
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.