Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манутися

Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИСЯ"
Ненаситець, -тцю, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. 1. 113.
Парадник, -ка, м. Франтъ, щеголь. Вх. Лем. 447.
Переруб, -бу, м. 1) = переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Прокопувати, -пую, -єш, сов. в. прокопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прокапывать, прокопать.
Розбризкати, -ся. Cм. розбризкувати, -ся.
Смачніти, смашні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться вкуснѣе.
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Гн. І. 214. Пішли до того замку і здибали чортяка. Гн. І. 213.
Шкідний, -а, -е. Вредный.
Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.