Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того.
Іти, іду́, іде́ш, гл. Идти. Ідемо містом. Ось іди, сядь коло мене. Іди слідом за мною.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Пащека, -ки, ж.
1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну.
2) мн. Лицевыя скулы.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами.
Прясти, -ду́, -деш, гл.
1) Прясть. Довго прясти та ткати, а почне краяти, так і мало чого.
2) — очима. Играть глазами. Очі в неї заискрили, заграли.... Прядучи ними, вона питає в його. Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона.
Прячка, -ки, ж.
1) Пряжка.
2) Раст. Equisetum, хвощъ.
Роз'ятрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роз'ятритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Растравляться, растравиться. Рана роз'ятрилась. 2) Воспламеняться, воспламениться, возбудиться. Почувши хміль, хлопці роз'ятрились — тільки б гуляти.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря.
