Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мати II
матися
матиця
матінка
матінкувати
матінчин
матір
матірка
матіркувати
матірний
матірчатий
матіхна
матка
матковий
матланка
матний
матнистий
матня
матовий
матонька
маторженик
маточина
маточка
маточник
матриґан
матрос
матроський
матузка
матула
матуня
матусенька
матусин
матуся
матушечка
матушка
матушчин
матчаний
матчин
мать
матюк
матюкати
матюкатися
матюнка
мах I
мах! II
маха
махан
махання
махати
махина
махітка
махлювати
махляр
махлярити
махлярка
махнути
маховий
маховик
махом
махонути
махорнути
махота
мац!
маца
мацання
мацапура
мацапурів
мацати
мацатися
маценький
маценя
маціненький
мацінча
маціпкий
маціпура
маціцький
мацкувати
мацнути
мацока
мацу
мацун
мацур
маць
мацько
мацюпенький
мацюра
маця
мацяти
мача
мачанка
мачати
мачатко
маченько
мачина
мачка
мачкатий
мачкувати
мачкуватися
мачок
мачоха
мачула
мачуха
мачухівна
мачушенко
мачушин
машерувати
машина
машинистий
машинка
машинник
машка
машкара
машкера
машляк
маштак
машталір
машталірський
маштула
мащений
маючий
Копильчук, -ка, м. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Перемостити Cм. перемощувати.
Похопний, -а́, -е́ = похіпливий 1. Моторна та похопна дівчина. Г. Барв. 180.
Пригрубник, -ка, м. ? Мил. М. 62. Желех. Пани чаї та шпунти п'ють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Ном. № 10380. Cм. грубник 2.
Смагнути, -гну, -неш, гл. 1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться. Шух. І. 147. 2) Загорать. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34. 3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи. Черк. у.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл. 1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ. 2) Обижаться, обидѣться. 3) Поражаться, поразиться.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Нас спонсорують: