Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи.
За́вісь, -сі, ж. = завіс.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Напова́житися, -жуся, -жишся, гл. Приложить усилія, старанія. Як не наповажишся, то не буде з того нічого.
Огер, -ра, м. Жеребець. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру.
Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.
Понатикати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и натикати, наткати, но во множествѣ.
Стариґай, ґая, м. = стариган.
Стрелити Cм. стріляти.