Дали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Отдаляться.
Загуме́нний, -а, -е. Находящійся :;а гумномъ.
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло.
Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих.
Майструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мастерить, дѣлать. Ішли майстрі на Сіянську гору деревні рубати, церкву майструвати. Коло хлівця татусь майструє домовину.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна.
Попереломлювати, -люю, -єш, гл. Переломить (во множествѣ).
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.