Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мати II
матися
матиця
матінка
матінкувати
матінчин
матір
матірка
матіркувати
матірний
матірчатий
матіхна
матка
матковий
матланка
матний
матнистий
матня
матовий
матонька
маторженик
маточина
маточка
маточник
матриґан
матрос
матроський
матузка
матула
матуня
матусенька
матусин
матуся
матушечка
матушка
матушчин
матчаний
матчин
мать
матюк
матюкати
матюкатися
матюнка
мах I
мах! II
маха
махан
махання
махати
махина
махітка
махлювати
махляр
махлярити
махлярка
махнути
маховий
маховик
махом
махонути
махорнути
махота
мац!
маца
мацання
мацапура
мацапурів
мацати
мацатися
маценький
маценя
маціненький
мацінча
маціпкий
маціпура
маціцький
мацкувати
мацнути
мацока
мацу
мацун
мацур
маць
мацько
мацюпенький
мацюра
маця
мацяти
мача
мачанка
мачати
мачатко
маченько
мачина
мачка
мачкатий
мачкувати
мачкуватися
мачок
мачоха
мачула
мачуха
мачухівна
мачушенко
мачушин
машерувати
машина
машинистий
машинка
машинник
машка
машкара
машкера
машляк
маштак
машталір
машталірський
маштула
мащений
маючий
Вишмарувати, -рую, -єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Зомлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зомліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Чуб. V. 354. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває. МВ. ІІ. 148.
Іменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102.
Лись меж. = блись. Черк. у.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Поохлябуватися, -буємося, -єтеся, гл. Ослабнуть, расшататься (во множествѣ). У возі поохлябувалось усе. Н. Вол. у.
Пригаснути Cм. пригасати.
Сичавиця, -ці, ж. = сочевиця. Грин. ІІІ. 486.
Штапний, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.
Нас спонсорують: