Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

майстровня
майстрочко
майструвати
майський
майталати
майталатися
майтолати
мак
маків
маківка
маківник
маківочка
макітерка
макітра
макітритися
макітрище
маковець
маковий
маковик
маковина
маковинець
маковиння
маковиця
маковичок
маковище
маковій 2
маковійка
макогін
макольондра
маколяндра
макопійка
макорженик
макортеть
макорти
макортик
макотерть
макотиря
макотрус
макоцвітний
макса
макулуватий
макух
макуха
макуховатий
макушенка
малай
маламурити
малата
малахаєчка
малахай
малахайка
малезний
маленечкий
маленьство
малесечкий
малеча
малигуватий
мализна
малий
малик
маликуватий
малина
малинівка
малинка
малинник
малиновий
малинонька
малиночка
малиняк
малити
малитися
малишко
малісінький
малість
маліти
маліч
мало
маловажити
маловажний
маловажність
маловір
маловірний
малодосвідній
малоземелля
малоземельний
малоліт
малолітка
малолітній
малоліток
малолічний
малолюддя
малолюдний
малолюдно
маломовний
маломовність
маломоцний
малорослий
малосилий
малосилля
малосильний
мальований
мальовка
мальовний
мальовничий
мальство
малювання
малювати
малюватися
малюк
малюнок
малюсенький
малюта
малюхний
малюцький
малючкий
маля
маляр
маляренко
малярик
маляриха
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61.
Видивитися Cм. видивлятися.
Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Матери́зна, -ни, ж. Наслѣдство, полученное послѣ матери. Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй (жінці) тілько будинок невеличкий у місті з садочком і двором, бо то була її материзна, — того вже не зміг прогайнувати. МВ. ІІ. 32.
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Основина, -ни, ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Волч. у. Він положить основину. Єв. Л. XIV. 29. На таких то основинах треба нам працювати. КХП. 135.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе. Шевч. (О. 1862. VI. 13).
Покутянин, -на, м. Житель Покута. Желех.
Сиз, сизий, -а, -е. Сизый. На тім яворі сиз сокіл сидить. Чуб. III. 441. Голуб сизий, голуб сизий, голубка сизійша. Чуб. V. 251. Сизі орли заклекотали. ЗОЮР. І. 42., Ум. сизенький, сизесенький. Постій, постій, козаченьку, мій сизенький орле. Чуб. V. 86. Голубочко моя сизесенька, дівчинонько моя вірнесенька. Чуб. V. 248.
Нас спонсорують: