Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

малярчук

Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛЯРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛЯРЧУК"
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Волосня, -ні, ж. = волосінь.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Кибета и пр. = кебета и пр.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Повиволікати, -каю, -єш, гл. Выволочь, вытаскать (многихъ). Вони як поснуть, то хоч за ноги їх повиволікай. Харьк. у.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати. Вх. Зн. 60.
Солоно нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо. Ном. № 10074.
Тіменний, -а, -е. = тямущий = тімашний. Він до пісень тіменний. Сквир. у. Ой ти тіменний. Ном. № 6320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЛЯРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.