Блювачка, -ки, ж. = блювання.
Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ.
Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Слуги знущались із його.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах.
Слабити, -блю, -биш, гл. Ослаблять. Не тягайте свиток з пучка, його не треба слабити.
Цмокотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
