Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантяр

Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТЯР"
Азія́цький. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Бублійниця, -ці, ж. = бублейниця.
Лахманка, -ки, ж. Отрепье, лоскутъ. Вх. Зн. 31.
Мильо́н, -на, м. = милін. Н. Вол. у.
Нали́шній, -я, -є. Лишній. Як єсть у тебе налишня курка, то даси попові. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.