Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

морочний
морскати
морскатися
морснути
морський I
морський II
мортира
моругий
моруха
морхлий
морхнути
моршень
моршок
морща
морщак
морщина
морщинець
морщинка
морщити
морщитися
морщун
морюха
мосінж
мосір
москаленко
москаленя
москалик
москалитися
москаличок
москалів
москалівна
москаль
москальня
москальство
москальча
москальчик
москальчук
москалюга
москати
москва
москвофіл
москвофільский
москвофільство
москівщина
московець
московка
московський
московщеня
московщина
москота
москотати
мостивий
мостик
мостина
мостинці
мостити
моститися
мостище
мостівка
мостниця
мостове
мостовий
мостовина
мостовничий
мость
мосувати
мосцівий
мосць
мосяж
мосяжний
мосяжник
мосяжництво
мотанина
мотати
мотатися
моташка
мотика
мотилиця
мотиличний
мотилівка
мотиль
мотиляк
мотлиця
мотлох
мотлошити
мотлятися
мотнути
мотовилечко
мотовило
мотовильце
моток
моторженик
моторити
моторний
моторність
моторно
моторошно
моторувати
моторун
моторуха
моторяка
моторячий
мотрошити
мотуз
мотузарь
мотуззя
мотузити
мотузка
мотузник
мотузок
мотузочка
мотузочок
мотузяний
мотушати
мотушатися
мох
мохнавці
мохнатий
мохнатиця
мохнатіти
Безстрашний, -а Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60.
Викривати, -ва́ю, -єш, сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех.
Нама́врати, -раю, -єш, гл. = намамрати. Хто його зна, як він уночі його намаврав, те збіжжа, а вже ж узяв. Новомоск. у.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Повиносити, -шу, -сиш, гл. Вынести (во множествѣ). Сало повиносив, собак понагодовував. Рудч. Ск. І. 197.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Понаходити, -джу, -диш, гл. 1) Найти, разыскать (во множествѣ). 2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків. Стор. МПр. 60.
Сорочечка, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі. К. ЦН. 203.
Нас спонсорують: