Вистилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала.
Відшахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, отшатнуться. Одшахнешся від пари очей грізних.
Качаванка, -ки, ж. Сортъ овчины: крымская бѣлая, грубошерстная и крупная. Cм. волошка.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Ми́зка, -ки, ж. Мездра на кожѣ.
Писк, -ку, м.
1) Пискъ. Ні писку, ні виску.
2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила.
Поєзуїтити, -ї́чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. Поєзуїчене шляхетство.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Ум. спіленький, спілесенький.
Чайка, -ки, ж. 1) Птица: пигалица, чибисъ, Vanellus cristatus.Вибірається, як чайка за море. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 2) Родъ запорожской лодки. Тільки три чайки, слава Богу, отамана курінного, сироти Степана молодого сине море не втопило. Ум. чаєчка. Замигтіло щось оддалік, ніби чорна чаєчка.
