Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком.
Обзеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Позволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати.
Попасати, -са́ю, -єш, гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє.
Сапати 2, -па́ю, -єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.
