Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

можновладницький
можновладство
можновладський
мозок
мозолений
мозольований
мозольовий
мозоля
мозоляти
мозуль
мозулька
мозуля
мозчити
моква
моклиця
мокляк
мокнути
мокотиря
мокотя
мокравина
мокравник
мокрець
мокрий
мокрина
мокринець
мокриця
мокрісінький
мокрісінько
мокріти
мокро
мокротеча
мокруха
мокрявий
мокряк
мокти
молдава
молдаван
молдаванський
молдавка
молдавський
молдова
молдован
молебень
молебний
молиститися
молитва
молитвати
молитвений
молитвеник
молитвини
молитвований
молитвочка
молитвувати
молитвуватися
молитвяний
молити
молитися
молитов
молитовка
молитовник
молитяний
моління
молод
молода
молодан
молодень
молоденький
молодецтво
молодець
молодецький
молодеча
молодечий
молоди
молодий
молодик
молодикувати
молодило
молодина
молодити
молодитися
молодиця
молодичий
молодичина
молодичка
молоді
молодіж
молодісінький
молодість
молодіти
молоднеча
молодник
молоднича
молодняга
молодняк
молодо
молодовик
молодожон
молодойка
молодощі
молодуха
молодцювати
молодчати
молодчик
молодшати
молодь
молодюк
молодя
молодявий
молодяк
молодятник
молозиво
молоко
молокосос
молосувати
молот
молотарка
молоти
молотися
молотити
молотіння
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Мир. ХРВ. 6. Полотно міцне, аж бринить. Черк. у. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Ном. № 652. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Грин. ІІІ. 170. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. Гн. II. 69. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Гол. III. 30. Бо му комарь в ухо бренить. Чуб. V. 1087. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. Н. Вол. у. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. Чуб. ІІІ. 220. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Чуб. V. 53. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. О. 1862. X. 12. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. Нѣжин. у. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ. МВ. (КС. 1902. X. 146).
Вутка, -ки, ж. = утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ум. вутінка, вуточка. Летять одинадцять вутінок. Чуб. II. 19.
Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ. Мнж. 26.
Обтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Підотавитися, -влюся, -вишся, гл. О травѣ: отрасти, подняться послѣ косьбы. Трава підотавилася. Лубен. у.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою. Грин. III. 329.  
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. ЗОЮР. І. 242. Чуб. VII. 392. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Чуб. V. 945. Ум. частокі́льчик.
Нас спонсорують: