Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мірчити
мірчук
міряний
міряник
міряти
мірятися
місиво
місити
міситися
місний
місно
міснота
міст
містець
містечко I
містечко II
містина
містити
міститися
містище
містниця
місто I
місто II
містове
місток
містонько
місточок
мість
містюк
містянин
місце
місцевий
місцевість
місцево
місцина
міськаво
міський
місяцевий
місяць
місячка
місячко
місячний
місячник
місячно
місячок
місяшний
місяшник
місяшно
міта
мітати
мітець
міти
мітися
мітити
міткий
мітла
мітластий
мітлиця
мітличина
мітлище
міток
міттю
міть
міх I
міх II
міховина
міхоноша
міхуватий
міхур
міцний
міцність
міцніти
міцно
міцносердий
міцносилий
міць
міцька
міч
міч I
міч II
мічник
мішаний
мішаник
мішанина
мішанка
мішати
мішатися
мішечок
мішка
мішканець
мішма
мішок
міща
міщанин
міщанка
міщанство
міщанський
міщанчук
мла
млака
млачівка
млачка
млен
мливо
млин
млинарка
млинарський
млинарь
млинець
млинисько
млиниця
млинище
млинівка
млинкувати
млинове
млиновий
млинок
млинський
млинчівка
млистий
Білитися, -люся, -лишся, гл. 1) Бѣлиться. На траві білиться три шматки полотна. 2) Убѣляться (умываясь). Встала дівчина раненько, білилася біленько. Чуб. V. 1082.
Ги.. Если нѣтъ слова на ги,. Cм. на гі.
Греча́ник, -ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.
Домі́вство́, -ва́, с. Домъ. Там домівства повибудовувано такі, що ну! Камен. у. Здибують мня кумове і зо мнов ся вітають, і за жену питають: «Ми то собі кумівство, — ходім трохи в домівство!» Гол. І. 216.
Зроду Cм. зрода.
Недивний, -а, -е. Неудивительный. Недивним річам не дивуйся. Ном. № 7815.
Пірначка, -ки, м. = риндзя. Вх. Зн. 59.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл. 1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе. Ном. 2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте. АД. І. 114.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Нас спонсорують: