Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мірчити
мірчук
міряний
міряник
міряти
мірятися
місиво
місити
міситися
місний
місно
міснота
міст
містець
містечко I
містечко II
містина
містити
міститися
містище
містниця
місто I
місто II
містове
місток
містонько
місточок
мість
містюк
містянин
місце
місцевий
місцевість
місцево
місцина
міськаво
міський
місяцевий
місяць
місячка
місячко
місячний
місячник
місячно
місячок
місяшний
місяшник
місяшно
міта
мітати
мітець
міти
мітися
мітити
міткий
мітла
мітластий
мітлиця
мітличина
мітлище
міток
міттю
міть
міх I
міх II
міховина
міхоноша
міхуватий
міхур
міцний
міцність
міцніти
міцно
міцносердий
міцносилий
міць
міцька
міч
міч I
міч II
мічник
мішаний
мішаник
мішанина
мішанка
мішати
мішатися
мішечок
мішка
мішканець
мішма
мішок
міща
міщанин
міщанка
міщанство
міщанський
міщанчук
мла
млака
млачівка
млачка
млен
мливо
млин
млинарка
млинарський
млинарь
млинець
млинисько
млиниця
млинище
млинівка
млинкувати
млинове
млиновий
млинок
млинський
млинчівка
млистий
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме. Волч. у.
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Вас. 206. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. Н. п. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. Левиц. І. 93. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Харьк. у. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку. Гол. I. 172.
Мша, мші, ж. Католическая обѣдня. Стор. МПр. 104.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Обжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обжатися, обіжнуся, -нешся, гл. Оканчивать, окончить жатву. Ой жніте, женчики, обжинайтеся. АД. І. 79.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Умалити, -ся. Cм. умаляти, -ся.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Харьк. Чом ти не косиш свого проса? Рудч. Ск. І. 54. Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Ном. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Ном. № 8677. Воли мої половії, чому не орете? Н. п. чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. МВ. ІІ. 33. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. МВ. ІІ. 89. 2) Чому. Дат. пад. отъ що.
Шкалубати, -баю, -єш, гл. = колупати. Вх. Зн. 82.
Шорсткий, -а, -е. Шероховатый, шершавый. Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти. Міусск. окр. шорсткий пісо́к. Крупно-зернистый песокъ. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: