Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мірчити
мірчук
міряний
міряник
міряти
мірятися
місиво
місити
міситися
місний
місно
міснота
міст
містець
містечко I
містечко II
містина
містити
міститися
містище
містниця
місто I
місто II
містове
місток
містонько
місточок
мість
містюк
містянин
місце
місцевий
місцевість
місцево
місцина
міськаво
міський
місяцевий
місяць
місячка
місячко
місячний
місячник
місячно
місячок
місяшний
місяшник
місяшно
міта
мітати
мітець
міти
мітися
мітити
міткий
мітла
мітластий
мітлиця
мітличина
мітлище
міток
міттю
міть
міх I
міх II
міховина
міхоноша
міхуватий
міхур
міцний
міцність
міцніти
міцно
міцносердий
міцносилий
міць
міцька
міч
міч I
міч II
мічник
мішаний
мішаник
мішанина
мішанка
мішати
мішатися
мішечок
мішка
мішканець
мішма
мішок
міща
міщанин
міщанка
міщанство
міщанський
міщанчук
мла
млака
млачівка
млачка
млен
мливо
млин
млинарка
млинарський
млинарь
млинець
млинисько
млиниця
млинище
млинівка
млинкувати
млинове
млиновий
млинок
млинський
млинчівка
млистий
Байдужливий, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 35.
Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Чуб. VI. 219. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Левиц. І. 341. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий. К. МБ. XII. 269.
Допусти́ти Cм. допускати.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Киснути, -сну, -неш, гл. 1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Харьк. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? ЗОЮР. І. 273. кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. Ном. № 2380. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію. Ном. 3041. 2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути? Харьк. 3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. К. ЧР. 290. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день. Левиц. І. 499. 4)у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути. Мир. ХРВ. 119.
Коляда, -ди, ж. 1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. Н. п.
Натоплювати, -люю, -єш, сов. в. натопити, -плю, -пиш, гл. 1) Натапливать, натопить. Натопи хату. Ном. 2) Расплавливать, расплавить (о металлѣ), натапливать, натопить (о жирѣ, салѣ).
Рідокоханок, -нка, м. Любящій родину? Любимець рода? Слово встрѣчено только въ стихотвореніи Метлинскаго въ приложеніи къ бандуристу: Кому й співати сю співанку, як не тобі, рідокоханку? Южно-р. Зб., Отд. І. 21.
Сосонка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сосна. 2) Раст. а) Хвощъ, Equisetum. Вх. Пч. І. 10. б) Euphorbia Cyparissias L. ЗЮЗО. І. 122. в)болотяна. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125. г)польова. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. І. 121. 3) Узоръ въ вышиваньѣ. 4) рядовина в сосонки. Cм. рядовина 1. Вас. 165.
Стереження, -ня, с. Карауленье. Левч. 56.
Нас спонсорують: