Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Бондарство, -ва, с. Бочарное ремесло.
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa.
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив.
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений.
М'яки́на и мняки́на, -ни, ж. Мякина. Скале зуби, як собака на м'якині. Ум. м'яки́нка и иняки́нка. І се слово не м'якинка.
Настирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх.
Поприндитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Щоб притьмом було зроблено. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Притьмом прибрав у свої руки. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був.
