Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манір

Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІР"
Ирщіння, -ня, с. = иршини. Желех.
Мисчі́вка, -ки, ж. Синяя глина, изъ которой дѣлаются миски. Шух. І. 260.
Мозольо́вий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Рудч. II. 173. Щирая праця мозольованая. Ном. № 9982.
Нинька нар. = нині. Вх. Зн. 41.
Приструнник, -ка, м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны. КС. 1882. VIII. 282.
Пропоратися, -раюся, -єшся, гл. Проработать, занимаясь по хозяйству, стряпая.
Сестричний, -ного, м. = сестрінець. Желех.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Улюблений, -а, -е. Любимый, возлюбленный. Пані моя, пані моя, пані влюбленая. Мет. 122.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.