Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте?
Кряжувати, -жую, -єш, гл. Обтесывать дерево цилиндрами.
Настинати, -на́ю, -єш, гл. Срубить много, убить многихъ рѣжущимъ орудіемъ. Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах.
Невмітно нар. мені невмітно. Я не замѣтилъ, не припомню. Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало.
Понаготовлювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали.
Попригадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. Не жаль їй кусок города поступити. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Своє поступи, а чужого не займай.
Розскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. розску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні).
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея.
Ушта, -ти, ж. = учта. А як пороздягаємось, яка ушта нам буде!