Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манька

Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНЬКА"
Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Желех. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Варварство, -ва, с. Варварство. К. Бай. 134. К. Краш. 33.
Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Замозо́лити, -лю, -лиш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ. Своє замозолене носить людям. Г. Барв. 484.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.
Перестогнати, -ну, -неш, гл. Окончить стонать.
Поскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Укарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.