Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мармур
мармурник
мармуровий
мармурок
марне
марний
марник
марниця
марність
марніти
марно
марновірство
марнодумець
марномовець
марнота
марнотрав
марнотравець
марнотравити
марнотравиця
марнотравний
марнотравство
марнотрат
марнотрата
марнотратити
марнотратка
марнотратний
марнотратник
марнування
марнувати
марнуватися
мароква
мартин
мартовий
мартовик
мартопляс
мартюк
маруда
марудитися
марудний
марудність
марудно
маруна
маручати
марфа
мархотка
марцизки
марципан
марцівки
марцьовий
марчити
марчіти
марчук
маршал
маршаленко
маршалівна
маршалкувати
маршалок
маршляк
маршувати
марь
марюка
марянка
масалиґа
маслак
маслакуватий
маслачок
маслаччя
маслина
маслити
масличко
масло
масловий м'яч
маслосвятити
маслосвяття
маслувати
масльони
масльонити
маслюк
масляк
масляна
масляний
масляниця
маслянка
масляно
масляночка
масляр
маслярка
масний
масниця
масничка
масно
мастак
мастило
мастити
мастільниця
масткий
масткословий
масткословити
масть
масюненький
масюсінький
мата
матаржин
матербас
матерзанка
материзна
материзнений
материк
материн
материнка
материнський
материя
материял
матеркувати
матерний
матерній
матерно
матерювати
матер'янка
мати I
Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. ІІІ. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.
Змерзнути, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. О, та й змерз же я цупко! Кв. Драм. 5. Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. МВ. ІІ. 26. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги. Чуб. III. 431.
Зшукатися, -каюся, -єшся, гл. Хватиться, начать искать. Зшукалася сьогодні заполочі — нема, а знаю добре, що була. Харьк.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
Переколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Окончить колядовать.
Плянта, -ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно. Чуб. II. 183.
Подвигати I, -гаю, -єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Нас спонсорують: