Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж.
Бійство, -ва, с. = бійка. П'янство, бійство завелось таке, що й Боже!
Заба́нити Cм. забанювати.
Залисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Заблестѣть, залосниться. Залисніли чорні кучері.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду.
Зрадок, -дка, м. Зрадник. Плини. плини, майстрова, від кладки до кладки, щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки.
Лямпарто́вий, -а, -е. Леопардовый. Лямпартові дорогі шкури.
Неодмінне и неодмінно, нар. Непремѣнно. Треба неодмінне ті колеса купити.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.