Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мармур
мармурник
мармуровий
мармурок
марне
марний
марник
марниця
марність
марніти
марно
марновірство
марнодумець
марномовець
марнота
марнотрав
марнотравець
марнотравити
марнотравиця
марнотравний
марнотравство
марнотрат
марнотрата
марнотратити
марнотратка
марнотратний
марнотратник
марнування
марнувати
марнуватися
мароква
мартин
мартовий
мартовик
мартопляс
мартюк
маруда
марудитися
марудний
марудність
марудно
маруна
маручати
марфа
мархотка
марцизки
марципан
марцівки
марцьовий
марчити
марчіти
марчук
маршал
маршаленко
маршалівна
маршалкувати
маршалок
маршляк
маршувати
марь
марюка
марянка
масалиґа
маслак
маслакуватий
маслачок
маслаччя
маслина
маслити
масличко
масло
масловий м'яч
маслосвятити
маслосвяття
маслувати
масльони
масльонити
маслюк
масляк
масляна
масляний
масляниця
маслянка
масляно
масляночка
масляр
маслярка
масний
масниця
масничка
масно
мастак
мастило
мастити
мастільниця
масткий
масткословий
масткословити
масть
масюненький
масюсінький
мата
матаржин
матербас
матерзанка
материзна
материзнений
материк
материн
материнка
материнський
материя
материял
матеркувати
матерний
матерній
матерно
матерювати
матер'янка
мати I
Витарувати, -рую, -єш, гл. Вывѣсить (неправильные вѣсы). Витарувати терези. Рк. Левиц.
Голотіч нар. Подъ открытымъ небомъ. Вх. Зн. 11.
Мокля́к, -ка, м. 1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок. 2) Болотистое мѣсто. Желех. 3) Трухлый предметъ. 4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Подольск. г. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне. Вх. Зн. 36.
Ніжний, -а, -е. Нѣжный. Хоч чорна, та моторна, а біла — дуже ніжна. Ном. № 8534., Ум. ніжненький. Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала. Левиц. І. 534.
Оминати, -на́ю, -єш, сов. в. оминути, -ну, -неш, гл. = обминати, обминути.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Пивник, -ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.).
Розмелкуватий, -а, -е. О колесѣ: съ большимъ отверстіемъ, чѣмъ нужно, чѣмъ толщина оси. Розмелкувате колесо. Черк. у.
Розчинити, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать. КС. 1884. IX. 66.
Нас спонсорують: