Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мармур
мармурник
мармуровий
мармурок
марне
марний
марник
марниця
марність
марніти
марно
марновірство
марнодумець
марномовець
марнота
марнотрав
марнотравець
марнотравити
марнотравиця
марнотравний
марнотравство
марнотрат
марнотрата
марнотратити
марнотратка
марнотратний
марнотратник
марнування
марнувати
марнуватися
мароква
мартин
мартовий
мартовик
мартопляс
мартюк
маруда
марудитися
марудний
марудність
марудно
маруна
маручати
марфа
мархотка
марцизки
марципан
марцівки
марцьовий
марчити
марчіти
марчук
маршал
маршаленко
маршалівна
маршалкувати
маршалок
маршляк
маршувати
марь
марюка
марянка
масалиґа
маслак
маслакуватий
маслачок
маслаччя
маслина
маслити
масличко
масло
масловий м'яч
маслосвятити
маслосвяття
маслувати
масльони
масльонити
маслюк
масляк
масляна
масляний
масляниця
маслянка
масляно
масляночка
масляр
маслярка
масний
масниця
масничка
масно
мастак
мастило
мастити
мастільниця
масткий
масткословий
масткословити
масть
масюненький
масюсінький
мата
матаржин
матербас
матерзанка
материзна
материзнений
материк
материн
материнка
материнський
материя
материял
матеркувати
матерний
матерній
матерно
матерювати
матер'янка
мати I
Бідвиннячко, -ка, с.? Ходім до него колядувати. Чим же він нам дасть? Бідвиннячко на насіннячко. Чуб. ІІІ. 421.
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины. Шух. І. 284.
Довгоно́сик, -ка, м. Насѣк. Носатикъ. Закр.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134. В чужій загороді овець не росплодиш. Ном. № 9659. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. ЗОЮР. І. 264. 3) Садъ; огородъ. Вх. Лем. 415. Ум. загорі́дка. Вх. Лем. 415. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок. Грин. II. 155.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Погода, -ди, ж. 1) Соглашеніе, мировая. Вх. Лем. 451. 2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді. Котл. Ен. 3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. 4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Шух. І. 178. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Лебед. у. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку. Чуб. V. 312.
Порисуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрыться трещинами. Дошка порисувалася. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.
Туширити, -рю́, -риш, гл. Стричь барановъ во второй разъ осенью. Вх. Зн. 72.
Нас спонсорують: