Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати.
На́волока, -ки, ж. = волока.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути.
Сухорогий, -а, -е. ? Сухорогі (воли).
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати.
Чабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ.
Шмарагд, -да, м. = смарагд.