Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Жовта́чка, -ки, ж. = жовтяниця.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый.
Замакі́тритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться. Щоб тобі світ замакітривсь. Так у його в голові замакітрилось і в очу позеленію й потемніло.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.
Сандова, -ви, ж. Желѣзный трезубецъ для битья рыбы. Cм. сандоля.
Цмоковина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Це мокре? я не таку цмоковину орав.