Булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. За плечима мотався булдимок.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Натрудоватіти, -ватію, -єш, гл.
1) Сдѣлаться шелудивымъ.
2) Сдѣлаться въ лицѣ брюзглымъ и мѣднокраснаго цвѣта. Піяк натрудоватіє.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Пошипіти, -плю́, -пиш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.
Решітник, -ка, м.
1) Продающій рѣшета.
2) — га́динець. Раст. Veronica Chamaedrys.
Розумнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться умнѣе, умнѣть.
Скрикнути Cм. скрикувати.