Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Вицирклювати, -люю, -єш, гл. Очертить кругъ (цыркулемъ).
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю.
Ді́вка, -ки, ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Ді́вка у за́плітках, — у бо́втицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. 2) = Раст. Медунка. 3) Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Ув. Ді́вчище. Ач, яка здоровенна дівчище!
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ум. риженький.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій.
Червиця, -ці, ж. Насѣк. Coccus ligniperda.
Череп, -па, м.
1) Черепъ. Вимовляю з голови, з черепа. До мізку череп розбиває.
2) Большой черепокъ.
