Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Кумувати, -мую, -єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати.
Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata.
Назбіга́тися 2, -га́юся, -єшся, гл. Сбѣжаться. Тут назбігалось народу.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Ранник, -ку, ж. Раст. a) Lysimachia vulgaris L. б) Paris quadrifolia L. в) Plantago major L. г) Scrophularia aquation L. д) Vincetoxicum officinale L. е) иногда — Convallaria majalis L., но болѣе правильно названіе этого растенія — конвалія.
Станок, -нка, м.
1) Ум. отъ стан.
2) Рама или подставка на колесахъ подъ большимъ сундукомъ.
3) Половина плахти (изъ двухъ полотнищъ). Ум. стано́чок.
Струхнутися, -хнуся, -нешся, гл. = струснутися. І ковтки мої струхнуться в ямі.
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Ой зацвіла красна чічка. 2) — жовта = козельці, Ranunculus. Ум. чі́чечка. Cм. чи́чка.
