Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Дури́світка, -ки, ж. Обманщица.
Зашива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Зашиваться, зашиться. 2) Запрятываться, запрятаться, залѣзать, залѣзть. Бісове порося, куди зашилось! Нехай би вже парубки, а то й оті жевжуни зберуться, та зашиються десь у хаті та й гуляють у карт. .
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Ум. нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, — не дасть тобі нарядоньку поносити.
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Теплінь, -ні, ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті.
Улазитися, -жуся, -зишся, гл. Влѣзать, помѣщаться. Голова від Бога, а литка скарбова: бин скільки влазиться. В шкіру не влазишся.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла.
