Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мусульманин
мусульманка
мусульманський
мусяндровий
мутити
мутитися
мутний
мутник
мутно
мутушати
муха
мухавка
мухариця
мухомор
мухорка
муц
муцик
мучанка
мученик
мученицький
мученицьтво
мучениця
мучення
мучитель
мучителька
мучити
мучитися
мучник
мучниця
мушара
мушарка
мушва
мушія
мушка 1
мушка 2
мушкет
мушкетний
мушкетюка
мушковий
мушлин
мушляти
муштай
муштатий
муштер
муштра
муштравина
муштровий
муштрування
муштрувати
муштруватися
мущенин
мущинський
мущирний
мущирь
мчалка
мчати
мчатися
мша
мшаль
мшаник
мшедь
мшити
мшитися
мшиця
м'я
м'явкати
м'ягкий
м'язі
м'який
м'якина
м'якість
м'яко
м'якота
м'якуватий
м'якуш
м'якушечка
м'якушка
м'якчити
м'якшати
м'якшити
м'ялиця
м'яло
м'яльниця
м'ясарь
м'ясиво
м'ясний
м'ясниці
м'ясо
м'ясовий
м'ясожерець
м'ясожерний
м'ясце
м'ята
м'яти
м'ятися
м'ятка
м'яткий
м'ятлиця
м'ятний
м'яхкий
м'яцкати
м'яч
м'ячка
м'яшкурити
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Жура́т, -та, м. Судья. Угор.
Закуйо́вдити, -джу, -диш, гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115.
Картник, -ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. І. 152.
Му́ринка, -ки, ж. Мавританка.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Торчовий, -а́, -е́ Сдѣланный изъ торчі. Одна торчова стіна у клуні, а друга з дощок. Черк. у.
Нас спонсорують: