Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

млиця
мліг
млійка
млілий
млін
млість
мліти
млоїти
млосний
млосно
млостити
млость
млява
млявий
млявість
мляво
мнець
мниха
мнишки
многий
многість
много
многобожжя
многомовний
множество
множити
множитися
мнюх
мня
мнявкати
мнякий
мнякина
мнякість
мняко
мнякота
мнякуш
мнякушечка
мнякушка
мнякшати
мнялиця
мняло
мнясиво
мнясний
мнясниці
мнясо
мнясце
мнята
мняти
мнятися
мнятка
мняч
мняшкурити
мо
мов
мова
мовдь
мовити
мовитися
мовка
мовкнути
мовляв
мовляти
мовний
мовність
мовно
мовчазливий
мовчазливо
мовчазний
мовчазність
мовчазно
мовчак
мовчан
мовчанка
мовчання
мовчати
мовчки
мовчливий
мовчок
мовчун
мовчущий
мога
могила
могильний
могильник
моглиці
могорич
могоричити
могоричний
могоричник
могти
могтися
могутний
могучий
могучість
могчи
моґуля
мода
моджера
модло
модлувати
модній
модрень
модрина
модря
може
можебилиця
можебний
можливий
можливість
можливо
можна
можний
можній
можнісенько
можність
можніти
можно
можновладець
можновладний
можновладник
Біржак, біржаник, біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Задоволе́ння, -ня, с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням. Г. Барв. 218.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Ікровиця, -ці, ж. Рыба-самка. Вх. Зн. 37. Cм. ікрець.
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого. Кіев. г.
Ключарь, -ря́, м. Ключникъ, ключарь. Не було нікого коло неї, тільки старіш недужий ключарь панський сидів у хаті. МВ.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Ном. стр. 295, № 149. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Ном. № 9414. Не руш чужого. Ном. 9672. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084. 2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Макс. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Н. п. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Шевч. 664. Вітрець рушив. Мир. Пов. І. 112. Рушай! Трогай! Мартъ!
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Нас спонсорують: