Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

млиця
мліг
млійка
млілий
млін
млість
мліти
млоїти
млосний
млосно
млостити
млость
млява
млявий
млявість
мляво
мнець
мниха
мнишки
многий
многість
много
многобожжя
многомовний
множество
множити
множитися
мнюх
мня
мнявкати
мнякий
мнякина
мнякість
мняко
мнякота
мнякуш
мнякушечка
мнякушка
мнякшати
мнялиця
мняло
мнясиво
мнясний
мнясниці
мнясо
мнясце
мнята
мняти
мнятися
мнятка
мняч
мняшкурити
мо
мов
мова
мовдь
мовити
мовитися
мовка
мовкнути
мовляв
мовляти
мовний
мовність
мовно
мовчазливий
мовчазливо
мовчазний
мовчазність
мовчазно
мовчак
мовчан
мовчанка
мовчання
мовчати
мовчки
мовчливий
мовчок
мовчун
мовчущий
мога
могила
могильний
могильник
моглиці
могорич
могоричити
могоричний
могоричник
могти
могтися
могутний
могучий
могучість
могчи
моґуля
мода
моджера
модло
модлувати
модній
модрень
модрина
модря
може
можебилиця
можебний
можливий
можливість
можливо
можна
можний
можній
можнісенько
можність
можніти
можно
можновладець
можновладний
можновладник
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки. МУЕ. III. 20.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. Шевч. 1883, 140.
Мости́тися, мощуся, -стишся, гл. 1) Моститься, умащиваться, усаживаться, примащиваться, прилаживаться. Моститься, як то їй сісти. Св. Л. 14. Все моститься, щоб поживиться. Гліб. 75. Панувати мостяться над нами. К. ЦН. 190. 2) Вить гнѣзда. Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати. Грин. III. 693.
Покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому. Чуб. V. 669.
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися. О. 1862. І. 65.
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі. Рудч. Ск. 2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ном. № 2039. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила. Кв.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Нас спонсорують: