Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мандрівець

Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВЕЦЬ"
Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. І. 180.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Певнити, -ню́, -ниш, гл. Исполнать. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню. К. Псал. 227.
Півріччя, -чя, с. Полугодіе.
Псячити, -чу, -чиш, гл. = псякувати. Вх. Зн. 57. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка. Камен. у.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Сірий, -а, -е. 1) Сѣрый. Дівчинонько, сіра утко! Мет. 7. Сіра свита. Ном. № 2808. 2) сіре зілля. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. сіренький, сіресенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНДРІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.