Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мохнаток
моховий
моховик
моховитий
мохталь
мохунка
моцак
моцарство
моцарь
моцний
моцуватися
моцуля
моцьо
моцювати
моцюватися
моцюголов
мочар
мочаристий
мочаруватий
мочати
мочва
мочена
мочерет
мочи
мочивий
мочилинівка
мочило
мочити
мочитися
мочка
мочливий
мочний
мошенство
мошенський
мошечка
мошка
мошка 2
мошнач
мошнухи
мошок
мошонка
мощирь
мощі
мразниця
мрака
мрево
мрець
мриґати
мрійний
мрійник
мрійниця
мріти
мрітися
мрітно
мрія
мріяти
мружити
мрук
мрука
мрукати
мряка
мряч
мрячити
мрячка
мрячний
мрячно
мстивий
мстивість
мстиво
мстити
мститися
му I
му II
мугикати
мугирь
мугирька
мугиряка
мудерний
мудзуля
мудики
мудник
мудо
мудрагель
мудраґель
мудрак
мудрація
мудренець
мудрець
мудрий
мудрик
мудрина
мудрість
мудріти
мудрішки
мудро
мудрований
мудрота
мудрощі
мудрування
мудрувати
мудруватися
мудряха
мудь
муж
мужва
мужик
мужиків
мужикувати
мужицтво
мужицький
мужичий
мужичити
мужичище
мужичка
мужний
мужній
мужність
мужно
мужчир
муза
Ґудзь-ґудзь!, ґудзюсь-на! Призывъ для свиней. Вх. Уг. 271.
Заскепи́ти, -плю, -пи́ш, гл. Занозить. Левч. 44.
Писаний, -а, -е. 1) Писанный. 2) = мальований. 3) Изукрашенный рѣзьбой, орнаментами, узорами на деревѣ, металлѣ, кости и пр. Писані судини. Шух. І. 250, 251, 262. Писана мосяжна бляха. Шух. І. 122. Цівка того креса мосяжна писана. Шух. І. 230. Ложа (у рушниці) незвичайно гарно ткані. Шух. І. 231. Писані скрині. Гол. І. 13. 4) Расшитый, украшенный вышивкой. Писані рукава. Шух. І. 159. 5) О ткани: украшенный цвѣтными полосами. Писана рядовина. Вас. 168. Cм. рядовина 1. 6) Писана трава. Раст. Phalaris arundinacea L, ленточная трава. Вх. Зн. 48.
Покупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Душно, каже, сестро, на дворі, ходім покупаємось. Рудч. Ск. II. 52.
Простерти, -ся. Cм. простирати, -ся.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Тижник, -ка, м. Ум. отъ тиждень.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата. Грин. І. 293.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Чаша, -ші, ж. Чаша. По отченаші напиймося по чаші. Ном. № 11538. У руці Господній чаша, через край вино шумує. К. Псал. 172.
Нас спонсорують: