Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мохнаток
моховий
моховик
моховитий
мохталь
мохунка
моцак
моцарство
моцарь
моцний
моцуватися
моцуля
моцьо
моцювати
моцюватися
моцюголов
мочар
мочаристий
мочаруватий
мочати
мочва
мочена
мочерет
мочи
мочивий
мочилинівка
мочило
мочити
мочитися
мочка
мочливий
мочний
мошенство
мошенський
мошечка
мошка
мошка 2
мошнач
мошнухи
мошок
мошонка
мощирь
мощі
мразниця
мрака
мрево
мрець
мриґати
мрійний
мрійник
мрійниця
мріти
мрітися
мрітно
мрія
мріяти
мружити
мрук
мрука
мрукати
мряка
мряч
мрячити
мрячка
мрячний
мрячно
мстивий
мстивість
мстиво
мстити
мститися
му I
му II
мугикати
мугирь
мугирька
мугиряка
мудерний
мудзуля
мудики
мудник
мудо
мудрагель
мудраґель
мудрак
мудрація
мудренець
мудрець
мудрий
мудрик
мудрина
мудрість
мудріти
мудрішки
мудро
мудрований
мудрота
мудрощі
мудрування
мудрувати
мудруватися
мудряха
мудь
муж
мужва
мужик
мужиків
мужикувати
мужицтво
мужицький
мужичий
мужичити
мужичище
мужичка
мужний
мужній
мужність
мужно
мужчир
муза
Бабуся, -сі, ж. Ум. отъ баба. Бабушка. Ум. бабусенька, бабусечка.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть. Вас. 175.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Левиц. І. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався. Стор. II. 11.
Заказа́ти Cм. заказувати.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Покравцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть портнымъ.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Нас спонсорують: