Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мохнаток
моховий
моховик
моховитий
мохталь
мохунка
моцак
моцарство
моцарь
моцний
моцуватися
моцуля
моцьо
моцювати
моцюватися
моцюголов
мочар
мочаристий
мочаруватий
мочати
мочва
мочена
мочерет
мочи
мочивий
мочилинівка
мочило
мочити
мочитися
мочка
мочливий
мочний
мошенство
мошенський
мошечка
мошка
мошка 2
мошнач
мошнухи
мошок
мошонка
мощирь
мощі
мразниця
мрака
мрево
мрець
мриґати
мрійний
мрійник
мрійниця
мріти
мрітися
мрітно
мрія
мріяти
мружити
мрук
мрука
мрукати
мряка
мряч
мрячити
мрячка
мрячний
мрячно
мстивий
мстивість
мстиво
мстити
мститися
му I
му II
мугикати
мугирь
мугирька
мугиряка
мудерний
мудзуля
мудики
мудник
мудо
мудрагель
мудраґель
мудрак
мудрація
мудренець
мудрець
мудрий
мудрик
мудрина
мудрість
мудріти
мудрішки
мудро
мудрований
мудрота
мудрощі
мудрування
мудрувати
мудруватися
мудряха
мудь
муж
мужва
мужик
мужиків
мужикувати
мужицтво
мужицький
мужичий
мужичити
мужичище
мужичка
мужний
мужній
мужність
мужно
мужчир
муза
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Засмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. засмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. 1) Засасывать, засосать. 2) Сплачивать, сплотить (о водѣ въ землѣ). Вода засмоктала землю у кургані: зробила її твердою. Черном.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада. Мнж. 172.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли. Залюбовск. Екатер. у.
Остриця, -ці, ж. Растеніе Asperugo procumbens. L. ЗЮЗО. I. 113.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Помочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Помокнуть, смокнуть.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Різочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.
Тарятися, -ряюся, -єшся, гл. Валяться въ грязи и пр. Шейк.
Нас спонсорують: