Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Cм. Кишкун.
Ду́ля, -лі, ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Ум. ду́лька, ду́лечка. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Крапчастий и крапчистий, -а, -е. = краплистий. Крапчастий дощ. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний.
Кульчик, -ка, м. Сережка.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде.
Стусонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, ударивъ. Як стусону у ворота раз, вдруге, та так їх.... і випер.
Сходистий, -а, -е. Покатистый.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка.