Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марена

Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. Чуб. III. 193. 2) Раст. Rubia tinctorum. ЗЮЗО. І. 134. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. І. 113
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕНА"
Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Ґивта́ти, -та́ю, -єш, гл. = Ковтати. Вх. Лем. 407.
Куприк, -ка, м. Ум. отъ купер.
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ном. № 8007. Ум. куховка.
Ме́чник, -ка, м. Меченосецъ.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЕНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.