Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блювачка

Блювачка, -ки, ж. = блювання. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАЧКА"
Бренькання, -ня, с. = бринькання. Левиц. І. 267.
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona. Шух. I. 21.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Поворухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошевельнуться, шелохнуться. Жінка седить там да й не поворухнеться вже. Рудч. Ск. І. 189. Аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски. МВ. І. 97.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Рамаття, -тя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮВАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.