Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блювачка

Блювачка, -ки, ж. = блювання. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАЧКА"
Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Гарбарня, -ні, ж. Кожевенный заводъ. Правоб.
Геде нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Очортіти, -тію, -єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. І. 164. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати. Рудч. Ск. І. 192.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Св. Л. 119. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Харьк. Присвічуй, Боже, мені з неба! К. Псал. 8.
Скапати Cм. скапувати.
Трьохбоковий, -а, -е. Трехгранный. Трьохбокове скло. Ком. II. 83.
Ушеметатися, -таюся, -єшся, гл. Поспѣшно, наскоро одѣться. А наша бабусенька готовусенька: да скоресенько вшеметалася. Гол. IV. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮВАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.