Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блищатися

Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Чуб. V. 39. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Чуб. II. 558. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Рудч. Чп. 88. Топірці блищаться на сонці. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЩАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЩАТИСЯ"
Бахурча, -ча́ти, с. = бахур 2, 3.
Бритвочка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня. Харьк.
Напридба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть. Неправильная форма вмѣсто надбати. Встрѣчена только у Котляревскаго: Всяких всячин напридбала. Котл. Ен. IV. 17.
Натиск, -ку, м. 1) Надавливаніе, натискиваніе. 2) Давка, толпа. Натиск такий, що й пройти не можна, свічки поставити. Канев. у.
Пахнячка, -ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Повидатися, -даюся, -єшся, гл. Повидаться, увидѣться. Таки з своїм родом та повидаюся. Чуб. V. 474.
Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Позанехаювати, -хаюю, -єш, гл. = позанедбовувати.
Сіверний, -а, -е. Холодный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИЩАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.