Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блискавка

Блискавка, -ки, ж. 1) Молнія. Ном. № 336. Мет. 452. Тая буря не унимала, а все злійш громом по небу тарахтала, да блискавкою між хмарами блискала. Макс. 2) = блисканка. Вх. Пч. ІІ. 13. 3) Рыба Abramis (Blicca) argyroleuca, a также вообще каждая рыба, выбрасывающаяся часто на поверхность воды. Вх. Пч. II. 18. 4) Серебряная монета въ 10 крейцеровъ. Вх. Зн. 3. 5) мн. Блестящія бусы серебрянаго и золотого цвѣта. Гол. Од. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКАВКА"
Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Крячитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать развѣтвляющійся корень. Перниця крячится. Вх. Лем. 429.
Мигу́шка, -ки, ж. Зарница, молнія.
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов. Харьк. у.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину. Чуб. V. 420.
Таркач, -ча, м. Конь бѣлый съ черными или рыжими пятнами.
Тельбушок, -шка, м. Ум. отъ тельбух.
Шуфляда, -ди, ж. = шухляда 1. Шух. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИСКАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.