Безгривий, -а, -е. Не имѣющій гривы, безгривый.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ.
Погадати, -даю, -єш 1) Подумать; поразмыслить. Я не полаяла, тільки погадала.
2) Вспомнить. А трудів їх ніхто не погадає. Як погадаю батькову щирность, обливають мене сльози. Як собі погадаю, де були вечерниці, біда ж мені на світі, бідній молодиці.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею.
Смик I, -ку, м.
1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик.
2) ? Гладкий, як смик.
3) ? Летіли индики, а в три смики.
4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма.
5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ.
Терпуг, -га́, м.
1) Напильникъ.
2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці!
Тябло, -ла, с. Скрижаль. Два тябли Мусієви. Дьяческая пѣсня.
Украї́на, -ни, ж. 1) = країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. 2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ, Так звана по письменські Мала Россія, а по народньому Україна. Зажурилась Україна, що нігде прожити: гей витоптала орда кіньми маленькії діти. Як із день-години зчинилися великі війни на Україні. Та немає лучче, та немає краще, як у нас на Вкраїні: та немає ляха, та немає пана, немає унії. Паша дума, наша пісня, не вмре, не загине, — от де, люде, наша слава, слава України. Настав инший порядок на Вкраїні, як почали князьки-Русь її оберегати, з неї собі данину брати і своєю, Руською землею її називати. Ум. українонька, україночка.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Та і горілочку хлистала.
