Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блуканина

Блуканина, -ни, ж. Блужданіе, постоянное блужданіе; скитальничество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКАНИНА"
Бехатися, -хаюся, -єшся, сов. в. бехнутися, -нуся, -нешся, гл. Падать, упасть съ шумомъ, грохнуться. Як би не вона, бехнулась би перед усіма. Г. Барв. 398.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме. Волч. у.
Дзюба́тий, -а, -е. 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447.
Залаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задѣлать; починить, исправить. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав. Лубен. у.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать. Гол. III. 197.
Їд, їду, м. Ядъ. Вх. Лем. 421.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Чуб. V. 446. Ой люлі, люлі, моя дитино. Шевч. 481. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Мет. 3. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУКАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.