Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жоломійка

Жоломі́йка, -ки, ж. Ум. отъ жоломія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОМІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОМІЙКА"
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами. Подольск. г.
Об'явити, -ся. Cм. об'являти, -ся.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Прісняк, -ка́, м. Прѣсный хлѣбъ. Їж прісняки, заким будуть кисляки. Ном. № 12289.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Розглядіти 2, -ся. Cм. розглядати, -ся.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Торохкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Решето торохкоче. Чуб. Торохкоче ложками. О. 1861. XI. Св. 55.
Учепистий, -а, -е. Привязчивый, навязчивый. Ну та й учі'пистий хлопець; на улицю як вийдеш, то й не одстане. Черн. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛОМІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.