Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолопати

Жоло́пати, -паю, -єш, гл. Жрать. Коли ти наїсися вже? Од самого ранку все жолопає та й жолопає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОПАТИ"
Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Ортограхвія, -вії, ж. Орфографія, правописаніе. О. 1862. І. 77.
Плечевий, -а́, -е́ Плечевой, къ плечу относящійся. рушник плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старостів на сватаньѣ. Вас. 167.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости. К. ЧР. 195.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ. Желех.
Ратиця, -ці, ж. 1) = ракотиця. 2) = рак 3? Ум. ратичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.
Сідло 2, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. Ум. сіделко, сідельце, сіделечко. АД. І. 10. Грин. III. 175.
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛОПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.