Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолобець

Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБЕЦЬ"
Валюшень, -шня, м. = валюш. Мнж. 177.
Затиркота́ти, -чу́, -чеш, гл. = заторохтіти. Як горошок затиркоче. Гол. III. 458.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Кульгати, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 89. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала. Левиц. І.
Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло). КС. 1882. IV. 169.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь. О. 1862. IV. 19.
Покорятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покоряться, покориться.
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Приготуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Приготовиться.
Росполохати Cм. росполохувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.