Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолобець

Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБЕЦЬ"
Асисте́нція, -ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный. Мил. М. 60.
Годування, -ня, с. 1) Кормленіе. 2) Воспитаніе, вскормленіе. 3) Откармливавіе.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину. Дещо.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Нетра, -ри, ж. Употребляется преимущ. во мн. ч.: нетрі. 1) Непроходимая заросль, лѣсъ, дебрь. 2) Переносно: захолустье, трущоба. Я живу на Вкраїні у таких петрах, де нема шкіл. О. 1862. І. 71.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.  
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.