Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолобець

Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБЕЦЬ"
Іманка, -ки, ж. Поимка. Угор.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде. Верхнеднѣпр. у.
Нелюдськість, -кости, ж. 1) Безчеловѣчность. 2) Необходительность.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Раяти, -раю, -єш, гл. Совѣтовать. Мені раяли, щоб я поїхав на три раки у Січ. Стор.
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.