Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жорілка

Жорілка, -ки, ж. Кружокъ изъ сплетенной лозы, служащій ошейникомъ для телятъ, а также связью на воротахъ. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРІЛКА"
Вільховий, -а, -е. Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню. Ном. № 10020.
Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ. Вх. Лем. 408.
Крижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ крига. 2) — меду. Пчелиный сотъ. Вх. Зн. 29.
Насере́д, нар. Посреди; на средину. З чужим і насеред села розставайся. Ном. № 9690.
Невзабарі нар. = незабаром.
Нововірство, -ва, с. Новое ученіе, слѣдованіе новому ученію. К. Бай. 81. Поспільство... стало взивати ляхами... прозелитів чесько-німецького нововірства. К. ХП. 115.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл. 1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Мнж. 43. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали. К. Досв. 27. 2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали. 3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали. Рудч. Ск. II. 132.
Рацавка, -ки, ж. = рапавка. Вх. Зн. 58.
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.
Чабанування, -ня, с. Профессія пастуха овецъ, пребываніе пастухомъ овецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОРІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.